Навроцький наклав вето на закон про продовження тимчасового захисту українських воєнних біженців на території Польщі

Президент Польщі Кароль Навроцький наклав вето на закон про продовження тимчасового захисту українських воєнних біженців на території Польщі. Цей закон також передбачав виплати соціальної допомоги, зокрема програму “800+”, яка надає фінансову підтримку дітям українців у Польщі. Навроцький аргументував своє рішення тим, що допомога має надаватися лише тим українцям, які працюють і сплачують податки в Польщі, вимагаючи соціальної справедливості для польських громадян. Президент запропонував власний законопроект і закликав парламент до його доопрацювання протягом двох тижнів. Вето також призвело до тимчасової зупинки фінансової підтримки, яка включала й оплату системи Starlink для України. Це рішення викликало дискусії в суспільстві і політиці Польщі, оскільки значна частина українських біженців у країні є працевлаштованими, проте вето впливає на тих, хто економічно неактивний.

Микола Княжицький висловив критичне ставлення до вето президента Кароля Навроцького, зазначивши: “Таке враження, що факти сьогодні не мають значення. Згідно зі статистикою, 70% українських біженців працездатного віку у Польщі мають роботу, з них 90% – жінки. Їхній внесок у розвиток ВВП Польщі становить 2,7%, а до державного бюджету вони щороку сплачують понад 15 мільярдів злотих податків. Тим часом виплати у розмірі 800 злотих на дітей українських біженців становлять лише 2,4 мільярда злотих. Отже, українці значно більше віддають у польську державну казну, ніж отримують із неї.

Навесні цього року в Польщі вже відбулася дискусія про скасування виплат 800+ для українських дітей. Крім економічних аргументів, її учасники звернули увагу й на інші обставини. Чимало українок не працюють із різних причин: хтось виховує двох-трьох маленьких дітей без партнера і не може знайти роботу, особливо у невеликих містечках, де легальне працевлаштування майже відсутнє, тому жінки змушені працювати «в тіні». В інших чоловіки воюють на фронті, і вони хочуть бути впевненими, що їхні родини перебувають у безпеці.

Окремо юристи та правозахисники наголошують: скасування допомоги 800+ для дітей українських воєнних біженців буде грубим порушенням міжнародного та європейського законодавства, а також принципів захисту прав воєнних біженців. Адже виплата надається дітям, а не їхнім батькам. Польське законодавство гарантує право на допомогу всім дітям, які легально перебувають на території держави.

Це явно популістський крок. Залишається сподіватися, що польський парламент не допустить грубого порушення польського та європейського права.”

Ця позиція підкреслює важливість присутності фактів та соціальної справедливості в державній політиці щодо українських біженців у Польщі.

Дивиться також: Програма “Dobry Start – допомога школярам”

Основні факти про вето Кароля Навроцького

• Закон передбачав продовження тимчасового захисту українських біженців до 4 березня 2026 року та допомогу у вигляді виплат “800+” на дітей.
• Президент не підписав закон, вимагаючи, щоб соціальна допомога надавалася лише працюючим українцям, які платять податки у Польщі.
• Він виступає за соціальну справедливість, аби польські громадяни мали першочергові права.
• Навроцький запропонував власний законопроект і закликав партапарати до діалогу і доопрацювання протягом двох тижнів.
• Вето вплинуло також на фінансування критично важливої системи Starlink для підтримки інтернет-зв’язку в Україні.

Наслідки для українських біженців у Польщі

Частина українців, яка економічно активна (працює і має доходи), залишиться під захистом і зможе отримувати допомогу. Однак 22% українських біженців, які не працевлаштовані, можуть втратити соціальні виплати.

Рішення викликало критику з боку деяких аналітиків та правозахисників, оскільки воно ускладнює підтримку вразливих категорій біженців. Цей крок відображає прагнення польського керівництва балансувати політику допомоги українським біженцям із внутрішніми соціальними й економічними вимогами в Польщі.

Згідно зі статистикою, 70% українських біженців працездатного віку у Польщі мають роботу, з них 90% – жінки. Їхній внесок у розвиток ВВП Польщі становить 2,7%, а до державного бюджету вони щороку сплачують понад 15 мільярдів злотих податків. Тим часом виплати у розмірі 800 злотих на дітей українських біженців становлять лише 2,4 мільярда злотих.

Українці значно більше віддають у польську державну казну, ніж отримують із неї

Навесні цього року в Польщі вже відбулася дискусія про скасування виплат 800+ для українських дітей. Крім економічних аргументів, її учасники звернули увагу й на інші обставини.

Чимало українок не працюють із різних причин: хтось виховує двох-трьох маленьких дітей без партнера і не може знайти роботу, особливо у невеликих містечках, де легальне працевлаштування майже відсутнє, тому жінки змушені працювати «в тіні». В інших чоловіки воюють на фронті, і вони хочуть бути впевненими, що їхні родини перебувають у безпеці.

Окремо юристи та правозахисники наголошують: скасування допомоги 800+ для дітей українських воєнних біженців буде грубим порушенням міжнародного та європейського законодавства, а також принципів захисту прав воєнних біженців. Адже виплата надається дітям, а не їхнім батькам. Польське законодавство гарантує право на допомогу всім дітям, які легально перебувають на території держави..

Від імені польського уряду вето Навроцького жорстко засудила міністерка у справах сім’ї Аґнєшка Дзем’янович-Бонк. Вона нагадала: «800+ — це гроші для дітей і на дітей. А за втрату роботи не можна карати, зокрема, невинних дітей. Це — абетка людяності. Сором, що її не вистачило президенту».

Дивиться також: Мінімальна зарплата в Польщі  – порівнювання з українською

Але найбільшою несподіванкою для президентського оточення стала шквальна критика від демократичної, проєвропейської та проукраїнської частини польського суспільства. Дуже багатьох обурила спроба заробити політичні бали на скасуванні допомоги українським дітям — жертвам російської агресії.

Із заявою-протестом виступили десятки відомих польських жінок, серед них дві колишні перші леді Йоланта Квасьнєвська та Анна Коморовська.

«Ми, польські жінки — матері, дружини, доньки, сестри і бабусі — говоримо прямо: ніхто від нашого імені не має права ставити умови жінкам, які тікають від війни. Ми не згодні, щоб біль і страждання людей, які потребують нашої підтримки, перетворювалися на паливо для суперечок. Ми не дозволимо зруйнувати довіру, на якій базується спільнота. Це право держави і наша совість. Саме мости, а не стіни, роблять сусідів союзниками. Передбачуване і справедливе право та мова поваги зміцнюють безпеку Польщі більше, ніж популістські крики з трибуни».

Із засудженням до Навроцького звернулася й монахиня сестра Малґожата Хмелевська, відома своєю жертовністю у допомозі бідним, немічним і важко хворим.